Освітні програми, що реалізуються в закладі освіти та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Великорусавської ЗОШ І-ІІ СТУПЕНІВ

 ТОМАШПІЛЬСЬКОї районної ради ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

НА 2020-2021 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

         Освітня програма Великорусавської  ЗОШ І-ІІ ступенів розроблена відповідно до  Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019р. №688), Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462, Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 та є освітньою програмою для початкової школи - закладу освіти I ступеня, що забезпечує початкову освіту, та  для закладу середньої освіти II ступеня, що забезпечує базову середню освіту.

       Освітня програми школи – єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих для досягнення визначених результатів навчання.

      Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

        Загальний обсяг навчального навантаження за навчальний рік:

- для учнів початкової школи складає 3360 годин, а саме:

      для 1-го класу  805 годин, для 2-го класу – 840 годин, для   3-го класу – 875 годин, для 4-го класу – 840 годин.

- для учнів 5-11 класів складає  8277,5 години, а саме:

      для 5-го класу – 997,5 години, для 6-го класу – 1067,5 години, для 7-го класу – 1120 годин, для 8-го класу  – 1172,5 години., для 9 класу -  1260 годиги,   , для 10 класу -1330 години ,для 11  класу- 1330 години.

      Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах, складених на 2020 -2021 навчальний рік  для 1 та 2 класів, для  3 та 4 класів, для 5-11 класів. Вони передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту початкової  освіти, Базового навчального плану Державного стандарту початкової загальної освіти та Базового навчального плану Державного стандарту базової загальної середньої освіти через окремі предмети та інтегровані курси; охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

        Навчальні плани на 2020-2021 навчальний рік складено:

для  1-2 класів відповідно до Типової освітньої програми НУШ-2 авторського колективу під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказ МОН України № 268 від 21.03.2018, наказ МОН України від 08.10.2019 року № 1272 "Про затвердження типових освітніх програм для 1 -2 класів закладів загальної середньої освіти";

-          для  3 класу Типової освітньої програми, затвердженої наказом МОН України від 08.10.2019 № 1273;

-          для  4 класу  Типової освітньої програми  , затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 407;

-          для  5-9-х класів  Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня , затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405  таблиці №1,3,8;

-          для 10-11  класів  Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 408, із змінами наказ МОН України від 28.11.2019 № 1493 «Про внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня ,таблиця  2;

      Освітня програма складена на 2020-2021 навчальний рік  і затверджена  рішенням педагогічної ради від  31.08.2020, протокол № 1.

       Освітня програма визначає:

1)    загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів для кожної ступені окремо;

2)    очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку;

3)    пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»);

4)    рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

5)    вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою програмою.

        На підставі базового навчального плану може здійснюватися повна або часткова інтеграція різних освітніх галузей. У процесі інтеграції кількість навчальних годин, передбачених на вивчення кожної освітньої галузі, перерозподіляється таким чином, що їх сумарне значення не зменшується.

      Мовно –літературна освітня галузь у 1класі реалізується через інтегрований курс «Навчання грамоти» та навчальний предмет «Іноземна мова (англійська мова)», у 2 класі – навчальні предмети «Українська мова», «Читання» та «Іноземна мова (англійська мова)».

      Математична освітня галузь у 1 та 2 класах реалізується через навчальний предмет «Математика».

     Зміст природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, технологічної, інформатичної освітніх галузей інтегрується в різній комбінації їх компонентів, утворюючи інтегровані предмети і курси:

    - в 1 класі - інтегрований курс «Я досліджую світ» (природнича, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична освітні галузі) та навчальний предмет «Дизайн і технології» (технологічна освітня галузь);

   - у 2 класі - інтегрований курс «Я досліджую світ» (природнича, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична, технологічна освітні галузі) та навчальний предмет «Інформатика» (інформатична освітня галузь).

        Мистецька освітня галузь  в 1 та 2 класах реалізується через інтегрований курс «Мистецтво».

      Фізкультурна освітня галузь у 1 та 2 класах реалізується через навчальний предмет «Фізична культура».

        Варіативний складник навчального плану для 1 та 2 класів передбачає:

- для 1 класу  1 додаткову годину на вивчення української мови.

       Варіативна складова навчального плану для 3 та 4 класів передбачає:

- для 3 класу 1 годину на вивчення курсу за вибором «Уроки стійкого розвитку «Моя щаслива планета».

       Курс «Уроки для сталого розвитку» впроваджено у школі з 2013-2014 навчального року за рекомендацією Хмельницького ОІППО з метою здобуття учнями 3 та 11класів основ освіти сталого розвитку. Зміст  і методика курсу розроблені у рамках міжнародного проекту «Освіта для сталого розвитку в дії»  української організації «Вчителі за демократію та партнерство» і шведської організації «Глобальний план дій» у партнерстві з Інститутом педагогіки НАПН України. Його методологічні засади ґрунтуються на поєднанні діяльнісного, особистісно орієнтовано підходів та ідей педагогіки «емпауермент» (надання людині мотивації й натхнення до дії). Школа належить до мережі шкіл освіти сталого розвитку. Курс забезпечує високу ефективність реалізації наскрізної лінії «Екологічна безпека й сталий розвиток».

       -

          В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

         Варіативна складова навчального плану для 5-11 класів передбачає:

        - для 8 класу 1 годину для вивчення курсу за вибором  «Уроки для сталого розвитку».

Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів 1-11 класів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків: у 1 класі – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин, у 5-11 класах - 45 хвилин.

                Розклад дзвінків на 2020 -2021 н.р.:    

          Навчальні плани  на 2019-2020 навчальний рік зорієнтовані на роботу школи за 5-денним навчальними тижнем.

           2019-2020 навчальний рік  розпочинається святом День знань - 2 вересня і закінчується не пізніше 1 липня 2020 року. 

              Структура 2020-2021  навчального року:

                                        І семестр: з 2 вересня по 25 грудня 2019р,

                                        ІІ семестр : з  13 січня по 29 травня 2020р.

              Канікули :      осінні - з 28 жовтня   по 03 листопада  2019р.,

                                     зимові – з 26 грудня  2019р.  по 12 січня 2020р.,

                                     весняні –  з 23 березня  по 29 березня 2020р..    

        Строки проведення державної підсумкової атестації  4-го  класу затверджує директор школи  в межах навчального року.

             Організація освітнього процесу не  призводитиме до перевантаження учнів та  забезпечуватиме нешкідливі та безпечні  умови здобуття освіти.

Перелік освітніх галузей. Типові освітні програми укладено за такими освітніми галузями:

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах (додатки 4-6).

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державних стандартах, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

          Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової середньої освіти та базової середньої освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу  для  1-4 класів є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Основними формами організації освітнього процесу  для 5-11 класів є різні типи уроку:

-формування компетентностей;

-розвитку компетентностей;

-перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

-корекції основних компетентностей;

-комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу  консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

 З метою створення умов для проектної діяльності учнів, здійснення спостережень, досліджень, виконання практико орієнтованих завдань протягом навчального року  виділяється час на проведення навчально –пізнавальної практики, екскурсій.  Вибір змісту  і форм організації такої навчально –пізнавальної практики та екскурсій вчитель визначає самостійно.

Ескурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу в 1-11 класах можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Очікувані результати навчання учнів 1 - 11  класів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатках1-6.

Програму для 1 та 2 класів побудовано із врахуванням таких принципів:

-дитиноцентрованості і природовідповідності;

-узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-наступності і перспективності навчання;

-взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів (учнів 1 та 2 класів)  таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною та іноземною (англійською) мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації  освітньої програми  рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Очікувані результати навчання учнів 3 та 4 класів. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової загальної освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, міському (ОТГ), шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Очікувані результати навчання здобувачів базової середньої освіти.     Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

- організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

-окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

-роботу в проектах;

-позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

      Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-кадрове забезпечення освітньої діяльності;

-навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

-матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

-якість проведення навчальних занять;

-моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

     Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма Великорусавської ЗОШ І-ІІІ ступенів на 2019-2020 навчальний рік:

-передбачає досягнення учнями 1 та 2 класів результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р №87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019р. №688),  учнями 3 та 4 класів - Державним стандартом початкової загальної освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462,  учнями 5-11 класів - Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392;

-реалізує основні завдання проектів стратегії розвитку школи як «Школи життєвої компетентності»;

- спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання, виховання та розвитку, які ґрунтуються на загальнолюдських цінностях та принципах, визначених Законом України "Про освіту".

       Освітня програма Великорусавської ЗОШ І-ІІІ ступенів на 2019-2020 навчальний рік складається із пояснювальної записки  та 7 додатків.

                                                                                                        Додаток 1.

  Додаток № 1

до освітньої програми І ступеня

Навчальний план для початкової школи

 з навчанням українською мовою

відповідно НУШ-І додатка 1 до наказу №268 від 21.03.2018

*          Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках цього інтегрованого предмета: мовно-літературна - 2; математична-1; природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоровʹязбережна громадянська та історична – разом 4 .

                                                                                               Додаток № 2

до освітньої програми  І ступеня

Навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання

відповідно таблиці 1 до наказу МОН України №407 від 20.04.2018

* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

Додаток № 3

до  освітньої програми ІІ ступеня

Навчальний план закладу загальної середньої освіти
з навчанням українською мовою

відповідно таблиці 1 до наказу МОН України №405 від 20.04.2018

* Заклад загальної середньої освіти може обирати інтегрований курс «Мистецтво» або окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво».

** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

*** В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії)», у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

Додаток № 4

до  освітньої програми  ІІІ ступеня

Навчальний план

для 10-11  класів  загальної середньої освіти

відповідно таблиці 2 до наказу МОН України №408 від 20.04.2018

¹ У дужках подано кількість годин для закладів освіти з навчанням мовою корінного народу, національної меншини.

² За наявності належних умов заклад освіти може збільшувати кількість годин на вивчення іноземної мови, використовуючи додаткові години.

³ Мова і література корінного народу, національної меншини входить до базових предметів лише для закладів освіти з навчанням мовою, корінного народу, національної меншини. В інших закладах освіти цей предмет може обиратися за потреби самим учнем за рахунок додаткових годин.

⁴ Години фізичної культури не входять до гранично допустимого тижневого навантаження на учня. 

             

Додаток № 5 до  освітньої програми  ІІІ ступеня

Перелік навчальних програм

для учнів закладу загальної середньої освіти І ступеня

(затверджені наказом МОН від 29.05.2015 № 584)

  Додаток 6                                                                                                            

                                                                            до  освітньої програми

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

                                                                            Додаток  7                                                                                                  

                                                                            до  освітньої програми

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

Перелік програм,

за якими здійснюється  вивчення предметів

 навчального плану в 2019/2020 навчальному році

в Великорусавській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів